ермітаж

(фр. — притулок відлюдника)

Паркова будівля, що символізувала усамітнене житло і призначалась для вузького кола гостей. Відзначаючись витонченістю форм і вишуканістю вбрання, Ермітаж звичайно розміщався у глибині парку, на штучних островах, в гаях, малолюдних місцях. Бере початок у 2-й пол. XVII ст. при створенні французьких регулярних садів. В пейзажних парках ермітаж робили житлом садівника, якого одягали в руб'я відлюдника, що мало надати таємничу романтичність всьому середовищу. У Петербурзі ермітаж було названо споруду, зведену поруч із Зимовим палацом, яка використовувалася для збереження царських художніх колекцій. Згодом він був значно розширений, доповнений новими спорудами, а ще пізніше його відкрили для публіки і перетворили в один з найбільших і найкращих музеїв світу.